курва

И, ж., лайл.

1. Проститутка, легкодоступна дівчина. Процюк і сам відчував недоречність тандему і вже молився, щоб подільська курва, яку зняв на пристані, загубилася між балюючих (Володимир Даниленко). І никає відмерзлий офіціянт; попереду муркотить солодка парочка, голомозий та пишнокоса ярочка, відставлений ліктик і грайливий кучерик; поруч зграйка лярв, дуреп і курв, а може, славних дівчат, просто вбраних «по-курвлячому») (ПіК).

2. Лайлива жінка, стерва. Ти вважаєш, що я — курва? (Ю. Покальчук). Вона, курва, звикла там у районо пиздіти, а кабана годувать нада (Л. Подерев'янський). Факультативно їй іще вдавалося бути лярвою, стервою, курвою і просто сукою (Л. Дереш).

3. ч. і ж. Неприємна людина. Тепер стара курва в муках конає (Ю. Андрухович). Я продовжував подивляти красу зеленої глиці на гілках. — Ти шо, курва, кітаєц який-та? (Л. Дереш).

Курва мама, курва матьлайл. Сильне незадоволення. Не люблю бути комусь зобов'язаним, курва мама (Ю. Андрухович). Як казала воннеґутівська Попелюшка: «Б'є годинник, курва мать, треба з балу утікать!» (Л. Дереш). Проблема в тому, що я ж, курва мама, не справжній чоловік, а так — вербальна примара (Четвер). Ото й воно, Даньочку, ми, курва мать, не вміли бути разом (І. Карпа).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курва — див. повія Словник синонімів Вусика
  2. курва — -и, розм. Гуляща жінка; повія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курва — ку́рва вул. 1. жінка легкої поведінки; повія (м, ср, ст) (лайка)|| = вінклювка ●дубельто́ва ку́рва вул., вульг... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. курва — (-и) мн. курви, курв, курвів. 1. ж.; крим., мол., жрм. Жінка легкої поведінки; повія. Напомаджена без міри і смаку, однозначно — курва професійна (А. Словник жарґонної лексики української мови
  5. курва — Курва, -ви ж. Распутница. Словник української мови Грінченка