1. Словник сучасного українського сленгу

мандрьоха

И, ж. Хвойда. Переспав із випадковою кобітою, та «залетіла», на аборт або не вистачило грошей, або та мандрьоха просто не хотіла (Л. Дереш).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрьоха — мандрьо́ха 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота волоцюга зневажл. мандрьо́ха 2 іменник жіночого роду, істота розпусна жінка лайл. Орфографічний словник української мови
  2. мандрьоха — див. волоцюга; повія; подорожній; розпусник Словник синонімів Вусика
  3. мандрьоха — -и. 1》 ч. і ж., зневажл. Те саме, що волоцюга 1); бродяга. 2》 ж. Розпусна жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мандрьоха — МАНДРЬО́ХА, и. 1. ч. і ж., зневажл. Те саме, що волоцю́га 1; бродяга. Харон, таких гостей уздрівши.., Запінивсь дуже і озливсь: “Відкіль такії се мандрьохи?” (І. Котляревський); – То це ти, шалапуте і мандрьохо, що ніде собі місця не загрієш, .. Словник української мови у 20 томах
  5. мандрьоха — БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Словник синонімів української мови
  6. мандрьоха — МАНДРЬО́ХА, и. 1 ч. і ж., зневажл. Те саме, що волоцю́га 1; бродяга. Харон, таких гостей уздрівши.., Запінивсь дуже і озливсь: "Відкіль такії се мандрьохи?" (Котл., І, 1952, 132). 2. ж., лайл. Розпусна жінка. — Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 478). Словник української мови в 11 томах
  7. мандрьоха — Мандрьоха, -хи ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка