1. Словник сучасного українського сленгу

махровий

А, -е. Спокійний, усталений, добротний. Хто не пам'ятає добропорядних ментів доби махрового совка? (Інтернет). Питання: «А ви читали Пєлєвіна?» давно вже можна почути і від махрових урлабанів у генделиках, і від всеїдних естетів з претензією на високочолість (ПіК). Бо така назва ідеальна для махрового гей-клубу чи ватно-марлевого бойз-бенду російського закрою (Молоко).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махровий — махро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. махровий — -а, -е. 1》 Який має велику кількість пелюсток (про квітки). 2》 перен. Який є значною мірою носієм певних негативних якостей. 3》 Який має ворс, утворений з ниткових петель; волохатий (про тканину та вироби з неї). Махровий рушник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. махровий — Волохатий, див. косматий Словник чужослів Павло Штепа
  4. махровий — МАХРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість пелюсток (про квітки). Толя сам скопав у таємному місці грядочку, посадив гвоздики, ходив за ними, поливав, і на липень у нього розквітли чудові червоні махрові гвоздики (Остап Вишня). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. махровий — ВОЛОХА́ТИЙ (з густим волоссям, вовною, волосками; з ворсою на поверхні); МОХНА́ТИЙ розм.; МАХРО́ВИЙ, ВОРСИ́СТИЙ, ВОРСЯНИ́Й, КОШЛА́ТИЙ (з густою ворсою, утвореною нитковими петлями). Словник синонімів української мови
  6. махровий — МАХРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість пелюсток (про квітки). Щорічно серед різнобарвної пишноти розквітає махрова гвоздика Коцюбинського, збережена… квітникарем, який вшановує цим пам’ять улюбленого письменника (Літ. Укр., 26.VІ 1962, 2). Словник української мови в 11 томах