махровий
ВОЛОХА́ТИЙ (з густим волоссям, вовною, волосками; з ворсою на поверхні); МОХНА́ТИЙ розм.; МАХРО́ВИЙ, ВОРСИ́СТИЙ, ВОРСЯНИ́Й, КОШЛА́ТИЙ (з густою ворсою, утвореною нитковими петлями). — Тра тікати, — промовив мовчазний коваль Максим, замислено чухаючи волохаті груди (З. Тулуб); Біля переправи стояв генерал у волохатій бурці (О. Гончар); Стукнув він мохнатим кулаком об стіл (І. Нечуй-Левицький); З неприхованим захватом дивився товстунець на Ярославу, на гнучкостанну усміхнену музу в махровім куценькім халатику (О. Гончар); Вона.. почала мовчки старанно обмітати ворсистий килимок (П. Козланюк); Він сів на вузенький тапчан і якийсь час мовчки дивився на кошлатий темний килим на стіні (О. Досвітній).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- махровий — махро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- махровий — -а, -е. 1》 Який має велику кількість пелюсток (про квітки). 2》 перен. Який є значною мірою носієм певних негативних якостей. 3》 Який має ворс, утворений з ниткових петель; волохатий (про тканину та вироби з неї). Махровий рушник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- махровий — Волохатий, див. косматий Словник чужослів Павло Штепа
- махровий — МАХРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість пелюсток (про квітки). Толя сам скопав у таємному місці грядочку, посадив гвоздики, ходив за ними, поливав, і на липень у нього розквітли чудові червоні махрові гвоздики (Остап Вишня). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- махровий — А, -е. Спокійний, усталений, добротний. Хто не пам'ятає добропорядних ментів доби махрового совка? (Інтернет). Питання: «А ви читали Пєлєвіна?... Словник сучасного українського сленгу
- махровий — МАХРО́ВИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість пелюсток (про квітки). Щорічно серед різнобарвної пишноти розквітає махрова гвоздика Коцюбинського, збережена… квітникарем, який вшановує цим пам’ять улюбленого письменника (Літ. Укр., 26.VІ 1962, 2). Словник української мови в 11 томах