модний

А, -е.

1. Успішний, впливовий, демонстративний. Модний чувак.

2. Гарний, привабливий. Модна картина.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модний — мо́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. модний — (одяг) найсучасніший, новомодний; (романс) популярний, поширений, (вираз — ще) крилатий; (товар) ходовий; (звичай) прийнятий, заведений. Словник синонімів Караванського
  3. модний — див. добротний Словник синонімів Вусика
  4. модний — [моднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. модний — -а, -е. 1》 Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.). Модний капелюшок. 2》 Який додержується моди, в усьому йде за модою (про людину). 3》 заст. Пов'язаний із продажем або пошивом речей, зроблених за сучасною модою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. модний — МО́ДНИЙ, а, е. 1. Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.). [Христя:] Усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки у нове та в модне (М. Словник української мови у 20 томах
  7. модний — МО́ДНИЙ (зроблений, виготовлений за модою, який відповідає моді; який дотримується моди); НОВОМО́ДНИЙ (який відповідає вимогам останньої моди); ФАСО́НИСТИЙ (гарного, модного фасону); МОДЕ́РНИЙ (сучасний — про речі; про людину). Словник синонімів української мови
  8. модний — Мо́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. модний — МО́ДНИЙ, а, е. 1. Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.). [Христя:] Усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки у нове та в модне (Кроп. Словник української мови в 11 томах