1. Словник української мови в 11 томах

модний

МО́ДНИЙ, а, е.

1. Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.).

[Христя:] Усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки у нове та в модне (Кроп., І, 1958, 448);

Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки — у зовнішній красі чи модному платті (Вільде, Сестри.., 1958, 393);

Модний капелюшок.

2. Який додержується моди, в усьому йде за модою (про людину).

В яскравих вікнах тіні ходять. Мелькають профілі голів І дам, і модних диваків (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 23);

Модні дами приміряли сукні.

3. заст. Пов’язаний з продажем або пошивом речей, зроблених за сучасною модою.

— Я собі грошенят поназбираю.. і буду собі жити, не журитись. Сама відкрию модний магазин… (Хотк., І, 1966, 58).

4. Який користується певний час загальною увагою, успіхом, визнанням; який став широко відомим.

Павлусь вернувся з-за границі, так само нахапавшись вершечків наймоднішого декадентства (Н.-Лев., IV, 1956, 230);

[Вівдя:] Шкода, голубко, що ви не чули, як моя Стехванія співа модних пісень (Кроп., II, 1958, 128);

Іван Антонович замолоду захоплювався модними в ті часи поміж молоддю джіу-джитсу та боксом (Смолич, Мир.., 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модний — мо́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. модний — (одяг) найсучасніший, новомодний; (романс) популярний, поширений, (вираз — ще) крилатий; (товар) ходовий; (звичай) прийнятий, заведений. Словник синонімів Караванського
  3. модний — див. добротний Словник синонімів Вусика
  4. модний — [моднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. модний — -а, -е. 1》 Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.). Модний капелюшок. 2》 Який додержується моди, в усьому йде за модою (про людину). 3》 заст. Пов'язаний із продажем або пошивом речей, зроблених за сучасною модою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. модний — МО́ДНИЙ, а, е. 1. Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.). [Христя:] Усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки у нове та в модне (М. Словник української мови у 20 томах
  7. модний — А, -е. 1. Успішний, впливовий, демонстративний. Модний чувак. 2. Гарний, привабливий. Модна картина. Словник сучасного українського сленгу
  8. модний — МО́ДНИЙ (зроблений, виготовлений за модою, який відповідає моді; який дотримується моди); НОВОМО́ДНИЙ (який відповідає вимогам останньої моди); ФАСО́НИСТИЙ (гарного, модного фасону); МОДЕ́РНИЙ (сучасний — про речі; про людину). Словник синонімів української мови
  9. модний — Мо́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)