модник
МО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт.
Командир полку.. органічно не терпів "модників". (Гончар, І, 1954, 67);
// Той, хто першим вводить щось у моду.
Історія донесла до нас імена багатьох модників: принц Уельський, імператор Франц-Йосиф — автор манжет на брюках, генерал Галіфе — винахідник однойменних штанів… (Наука.., З, 1967, 52);
// Той, хто користується певний час загальним визнанням.
— Я не збираюсь брати під захист літературних модників — це метелики-одноденки (Літ. Укр., 20.ХІІ 1968, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модник — (той, хто модно вдягається) чепурун, розм.: дженджик, фат, піжон, (ще і вишукано) денді, зневажл. ферт, хлюст. Словник синонімів Полюги
- модник — мо́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- модник — -а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. || Той, хто першим вводить щось у моду. || Той, хто користується певний час загальним визнанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модник — МО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку .. органічно не терпів “модників” (О. Гончар); // Той, хто першим вводить щось у моду. Словник української мови у 20 томах
- модник — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови