1. Словник української мови в 11 томах

модниця

МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник.

До негативних образів комедії належать.. Ага Щука, жалюгідна модниця з усіма її претензіями на "високу" культуру (Укр. літ., 10, 1957, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модниця — мо́дниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. модниця — -і, розм. Жін. до модник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модниця — МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник. Молодша сестра з хворобливим рум'янцем на впалих щоках осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  4. модниця — Мо́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)