модниця
мо́дниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модниця — -і, розм. Жін. до модник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модниця — МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник. Молодша сестра з хворобливим рум'янцем на впалих щоках осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- модниця — Мо́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- модниця — МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник. До негативних образів комедії належать.. Ага Щука, жалюгідна модниця з усіма її претензіями на "високу" культуру (Укр. літ., 10, 1957, 158). Словник української мови в 11 томах