модниця
МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до мо́дник.
Молодша сестра з хворобливим рум'янцем на впалих щоках осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модниця — мо́дниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- модниця — -і, розм. Жін. до модник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модниця — Мо́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- модниця — МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник. До негативних образів комедії належать.. Ага Щука, жалюгідна модниця з усіма її претензіями на "високу" культуру (Укр. літ., 10, 1957, 158). Словник української мови в 11 томах