модник
мо́дник
-а, ч., розм.
Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт.
|| Той, хто першим вводить щось у моду.
|| Той, хто користується певний час загальним визнанням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модник — (той, хто модно вдягається) чепурун, розм.: дженджик, фат, піжон, (ще і вишукано) денді, зневажл. ферт, хлюст. Словник синонімів Полюги
- модник — мо́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- модник — МО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку .. органічно не терпів “модників” (О. Гончар); // Той, хто першим вводить щось у моду. Словник української мови у 20 томах
- модник — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови
- модник — МО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку.. органічно не терпів "модників". (Гончар, І, 1954, 67); // Той, хто першим вводить щось у моду. Словник української мови в 11 томах