мудило

А, ч., лайл. Дурень, тупий. Раптом прибігає захеканий мудило і врізується головою в кіоск (Л. Подерев'янський). Або ще тако: мужик дзвоне по телефону і питаєцця: «Альо, ето пральня?» А йому кажуть: «Ага, бля, їбальня!.. МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ, МУДІЛА!» (Л. Дереш).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудило — -а, ч., вульг. Те саме, що мудак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мудило — (-а) с. і ч. 1. жрм; вульґ., зневажл. Те саме, що мудак 2. Таке мудило, сівши на лавці поїзду метро, обов'язково розкине свої ножищі — мало матня не репне <...> (О. Словник жарґонної лексики української мови