панкувати
Ую, -уєш, недок. Належати до субкультури панків, вести панківський спосіб життя. Він панкує, скільки я його знаю.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панкувати — панкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- панкувати — ПАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Вести спосіб життя панка; дотримуватися поглядів панків. Доки мас-медіа на повну силу займалися мiфотворенням, розповiдаючи, що “більшу частину вiсiмдесятих Велш панкував у Лондонi... Словник української мови у 20 томах
- панкувати — (-ую, -уєш) недок.; мол. Вести спосіб життя панка (декларувати відмову від дійсности своєю поведінкою, зовнішнім виглядом, підкресленою байдужістю до решти суспільства). БСРЖ, 417; ПСУМС, 50. Словник жарґонної лексики української мови