пасувати

Ую, -уєш, недок.

1. Ухилятись від чогось. Пасувати від роботи.

2. студ. Тікати із занять. Не хвилюйся: ми завжди пасуєм літературу.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасувати — (підходити комусь чимсь) відповідати, личити, припадати, подобати. Словник синонімів Полюги
  2. пасувати — пасува́ти 1 дієслово недоконаного виду відповідати комусь, чомусь; годитися пасува́ти 2 дієслово недоконаного виду відмовлятися від участі в грі; відступати пасува́ти 3 дієслово недоконаного виду передавати м'яч або шайбу у грі Орфографічний словник української мови
  3. пасувати — 1. (до чого) годитися, відповідати чому; (до лиця) личити, (до місця) випадати; 2. (у картах) не грати; П. (перед чим) відступати. Словник синонімів Караванського
  4. пасувати — I -ує, недок., до кого – чого, рідше кому – чому, з інфін. і без додатка. Бути зручним, прийнятним для кого-, чого-небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь. Пасувати [до лиця] — личити. II -ую, -уєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пасувати — 1. личити, зличити, випадати, випасти, годитися, оголитися, подобати 2. (карти) передавати, передати, попередавати Словник чужослів Павло Штепа
  6. пасувати — ПАСУВА́ТИ¹, у́є, недок., до кого, чого, кому, чому, з інфін. і без дод. Бути зручним, прийнятним для кого-, чого- небудь; чимось подобатися, годитися, відповідати кому-, чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. пасувати — пасува́ти 1. личити (ср, ст): Нова блакитна суконка дуже пасувала маленькій Дарусі, увиразнюючи її волошкові оченята (Авторка) ◊ пасу́є як горба́тий до стіни́ цілком не личить (ср, ст)||пасує як корові сідло... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пасувати — ЛИ́ЧИТИ кому що, до чого (гармонувати із зовнішністю), ПАСУВА́ТИ кому що, до чого, ПІДХО́ДИТИ кому що, до чого, ДО ЛИЦЯ́ (БУ́ТИ ДО ЛИЦЯ́) кому що, у чому, ПРИСТАВА́ТИ кому що, до чого, розм., ЛО́ВКО кому в чому, розм., ІТИ́ (ЙТИ́) кому що, до чого, розм. Словник синонімів української мови
  9. пасувати — Пасува́ти, -су́ю, -су́єш до чого, кому пасува́ти, -су́ю, -су́єш (в грі) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пасувати — ПАСУВА́ТИ¹, у́є, недок., до кого — чого, рідше кому — чому, з інфін. і без додатка. Бути зручним, прийнятним для кого-, чого— небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь. Словник української мови в 11 томах