поклеїти
Ею, -єїш, док. Підчепити собі когось. Я поклеїв малолєтку, її я полюбив (Брати Гадюкіни).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поклеїти — покле́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поклеїти — -ею, -еїш, док., перех. 1》 Склеїти все чи багато чого-небудь. 2》 розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. 3》 Клеїти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. Поклеїти всі конверти. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Яків Баш). 3. Клеїти якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Баш, П’єси, 1958, 24). 3. Клеїти якийсь час. Словник української мови в 11 томах