1. Словник української мови у 20 томах

поклеїти

ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що.

1. Склеїти все або багато чого-небудь.

Поклеїти всі конверти.

2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти.

[Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Яків Баш).

3. Клеїти якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклеїти — покле́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поклеїти — -ею, -еїш, док., перех. 1》 Склеїти все чи багато чого-небудь. 2》 розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. 3》 Клеїти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поклеїти — Ею, -єїш, док. Підчепити собі когось. Я поклеїв малолєтку, її я полюбив (Брати Гадюкіни). Словник сучасного українського сленгу
  4. поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Баш, П’єси, 1958, 24). 3. Клеїти якийсь час. Словник української мови в 11 томах