попалити

Значення в інших словниках

1. попалити — попали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. попалити — -палю, -палиш, док., перех. 1》 Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. || перен. Обпоївши горілкою, призвести до тяжкого стану або до смерті багатьох. 2》 Використати з метою опалення або освітлення що-небудь поступово. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попалити — ПОПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., що. 1. Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. – Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича, (З. Словник української мови у 20 томах
4. попалити — попали́ти 1. спіймати (на шахрайстві, брехні тощо)(м) 2. шк. забрати шпаргалку на іспиті (м)||спалити Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. попалити — I. ПАЛИ́ТИ (знищувати вогнем), СПА́ЛЮВАТИ, ПОПЕЛИ́ТИ, СПОПЕЛЯ́ТИ (перетворювати на попіл). — Док.: спали́ти, попали́ти, спопели́ти. — Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); — Ви колись з свекрухою спалите хату (І. Нечуй-Левицький); Бомба .. спопелила весь густий сад (В. Кучер). Словник синонімів української мови
6. попалити — ПОПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех. 1. Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. — Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича, (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
7. попалити — Попалити, -лю́, -лиш гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269. Словник української мови Грінченка