1. Словник сучасного українського сленгу

порвати

Ло, безос., док. Вразити, здивувати.

◇

Порвало на шматки, на запчастини, на дрібних тушканчиків — бути під сильним враженням. Оце фільм! Мене порвало на дрібні шматки!

Порвати, як мавпа марлеві труси — вразити, здивувати. Слов'янські балакуни в компанії з графітчиками, брейкерами і стрітболерами намагалися розірвати тих, хто був на фесті, як мавпа марлеві труси (Інтернет).

∗∗∗

Ву, -веш, док. Побити. Віддай його мені! Я його порву! (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порвати — порва́ти 1 дієслово доконаного виду розірвати порва́ти 2 дієслово доконаного виду порушувати зв'язки з кимось, чимось порва́ти 3 дієслово доконаного виду рвучко простягати вперед; яскраво виявлятися Орфографічний словник української мови
  2. порвати — I -ву, -веш, док., перех. 1》 Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що-небудь на шматки; розірвати. || Порушити цілість, суцільність, єдність чого-небудь. || Смикнувши, відокремити що-небудь прикріплене, приліплене тощо; обірвати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порвати — ПОРВА́ТИ¹, ву́, ве́ш, док., що. 1. Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що-небудь на шматки; розірвати. – Ой лишечко! ще й намисто на мені порвете.., – заверещала Одарка (І. Словник української мови у 20 томах
  4. порвати — рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу). Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Це вони (нинішні пенсіонери), живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради “світлого майбутнього”, що й не маячило на горизонті (З газети)... Фразеологічний словник української мови
  5. порвати — ПРИПИНЯ́ТИ (зупиняти рух, дію, розвиток кого-, чого-небудь, часто на якийсь час), ПОРУ́ШУВАТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ, ПОРИВА́ТИ рідше, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕСІКА́ТИ розм., ПОРУША́ТИ діал. — Док.: припини́ти, пору́шити, перерва́ти, порва́ти, переби́ти, пересікти́. Словник синонімів української мови
  6. порвати — ПОРВА́ТИ¹, ву́, ве́ш, док., перех. 1. Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що-небудь на шматки; розірвати. — Ой лишечко! ще й намисто на мені порвете.., — заверещала Одарка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. порвати — Порвати, -рву, -рве́ш гл. 1) Порвать, перервать; изорвать. Іще шуби не зносила, коралів не порвала. Мет. 58. Порве нове вино бурдюки. Єв. Л. 37. 2) Покусать, укусить. Щоб свині не порвали вас. Єв. Мт. VII. 6. Підеш по селу, так собаки порвуть. Мил. 205. Словник української мови Грінченка