пошарити

Рю, -риш, док. Пошукати. Може, треба пошарити у шафі?

∗∗∗

Рю, -риш, док. Втекти від виконання певної роботи. Пошарила я свої пари у суботу...

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошарити — поша́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошарити — -рю, -риш. Док. до шарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошарити — ПОША́РИТИ, рю, риш. Док. до ша́рити. Вломив [Кирило] хліба – чого ж би до хліба? Заглянув у мисник, пересунув горщичок, пошарив на лаві – нема нічого (А. Тесленко); Інспектор скоренько пошарив у столі між паперами й витяг звідтіль якогось листа (С. Словник української мови у 20 томах
  4. пошарити — ПОША́РИТИ, рю, риш. Док. до ша́рити. Вломив [Кирило] хліба — чого ж би до хліба? Заглянув у мисник, пересунув горщичок, пошарив на лаві — нема нічого (Тесл. Словник української мови в 11 томах