розвалюха
И, ж. Будь-яка стара річ у непридатному для використання стані (можна сказати і про людину). Зіна викотив облізлу і заляпану розвалюху... Найдивнішим було те, що ця стара каністра могла ще й їхати (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвалюха — див. дім Словник синонімів Вусика