розбірка

И, ж. З'ясування стосунків за допомогою силових методів. Я не прихильник розборок в інеті, та й в реалі також, але коли йдеться про мою честь і гідність, то тут вже діють зовсім інші принципи (Інтернет). Бо їй до лампочки конфесії і всі оті розборки між ними (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбірка — РОЗБІ́РКА, и, ж., жарг. З'ясування обставин якої-небудь справи; // перев. мн. Суперечка, сварка. Бандитські розбірки. Словник української мови у 20 томах
  2. розбірка — (-и) ж. 1. крим. З'ясування стосунків, розв'язування конфліктів у кримінальному середовищі (звичайно із застосуванням насильства, бійками, вбивством). Словник жарґонної лексики української мови