розбірка
РОЗБІ́РКА, и, ж., жарг.
З'ясування обставин якої-небудь справи;
// перев. мн. Суперечка, сварка.
Бандитські розбірки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбірка — И, ж. З'ясування стосунків за допомогою силових методів. Я не прихильник розборок в інеті, та й в реалі також, але коли йдеться про мою честь і гідність, то тут вже діють зовсім інші принципи (Інтернет). Бо їй до лампочки конфесії і всі оті розборки між ними (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- розбірка — (-и) ж. 1. крим. З'ясування стосунків, розв'язування конфліктів у кримінальному середовищі (звичайно із застосуванням насильства, бійками, вбивством). Словник жарґонної лексики української мови