торбешник

А, ч. Сумка. Бери торбешник і валим звідси, поки не пізно...

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торбешник — торбе́шник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. торбешник — див. бідний; жебрак Словник синонімів Вусика
  3. торбешник — ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. – Все їм мало, оцим голодранцям .. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (О. Гончар); – Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. торбешник — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торбешник — ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана.. Словник синонімів української мови
  6. торбешник — Торбе́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. торбешник — ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. — Все їм мало, оцим голодранцям.. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (Гончар, II, 1959, 214); — Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (Стельмах, І, 1962, 286). Словник української мови в 11 томах