торбешник
ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана.. взяла окраєць хліба, хотіла нести жебракові (В. Минко); Старці під берестом поснули (Т. Шевченко); Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); — Кобзар — то жебрак, старцюга, за милостину грає (Ф. Бурлака); — То таки треба доброї голови, щоб удати, аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Голод з новою силою погнав на села торбешників (Ю. Збанацький); (Кміта:) Я мусив пошитись в торботруси й цим заробляв собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький); Глумиться (Яким) старому й молодому, пакостить прошакові, шпурляє грудьми (С. Ковалів); Захтів у діда випросити хліба (М. Номис); Хто всякі квітки хлопцям пришиває? — Я, Варка Луценкова; хто.. лазарів передражнює? — Я! (Панас Мирний). — Пор. 1. бося́к.
Значення в інших словниках
- торбешник — торбе́шник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- торбешник — див. бідний; жебрак Словник синонімів Вусика
- торбешник — ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. – Все їм мало, оцим голодранцям .. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (О. Гончар); – Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- торбешник — А, ч. Сумка. Бери торбешник і валим звідси, поки не пізно... Словник сучасного українського сленгу
- торбешник — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торбешник — Торбе́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- торбешник — ТОРБЕ́ШНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що жебра́к. — Все їм мало, оцим голодранцям.. Пропадом би ви пропали, торбешники вічні! (Гончар, II, 1959, 214); — Торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас (Стельмах, І, 1962, 286). Словник української мови в 11 томах