торбар

ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана.. взяла окраєць хліба, хотіла нести жебракові (В. Минко); Старці під берестом поснули (Т. Шевченко); Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); — Кобзар — то жебрак, старцюга, за милостину грає (Ф. Бурлака); — То таки треба доброї голови, щоб удати, аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Голод з новою силою погнав на села торбешників (Ю. Збанацький); (Кміта:) Я мусив пошитись в торботруси й цим заробляв собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький); Глумиться (Яким) старому й молодому, пакостить прошакові, шпурляє грудьми (С. Ковалів); Захтів у діда випросити хліба (М. Номис); Хто всякі квітки хлопцям пришиває? — Я, Варка Луценкова; хто.. лазарів передражнює? — Я! (Панас Мирний). — Пор. 1. бося́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торбар — торба́р іменник чоловічого роду, істота жебрак розм. Орфографічний словник української мови
  2. торбар — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. торбар — ТОРБА́Р, я́, ч., розм. Те саме, що жебра́к. – Треба доброї голови, .. аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу. Самі ж на троні, як царі. “Ми тут внизу, боги – вгорі. Ідіть на фабрики й копальні, нещасні торбарі!” (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. торбар — -я, ч., розм. Те саме, що жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торбар — ТОРБА́Р, я́, ч., розм. Те саме, що жебра́к. — Треба доброї голови,.. аби не зробити з усіх нас торбарів! (Круш., Буденний хліб.., 1960, 192); Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу. Самі ж на троні, як царі. «Ми тут внизу, боги — вгорі. Словник української мови в 11 томах