торбар

Значення в інших словниках

1. торбар — торба́р іменник чоловічого роду, істота жебрак розм. Орфографічний словник української мови
2. торбар — ТОРБА́Р, я́, ч., розм. Те саме, що жебра́к. – Треба доброї голови, .. аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу. Самі ж на троні, як царі. “Ми тут внизу, боги – вгорі. Ідіть на фабрики й копальні, нещасні торбарі!” (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
3. торбар — -я, ч., розм. Те саме, що жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торбар — ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана.. Словник синонімів української мови
5. торбар — ТОРБА́Р, я́, ч., розм. Те саме, що жебра́к. — Треба доброї голови,.. аби не зробити з усіх нас торбарів! (Круш., Буденний хліб.., 1960, 192); Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу. Самі ж на троні, як царі. «Ми тут внизу, боги — вгорі. Словник української мови в 11 томах