утюг
А, ч. Фарцовщик.
∗∗∗
А, ч., утюги, -ів, мн. Взуття на платформі. На утюгах незручно ходити, але ноги ніколи не мокнуть.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утюг — утюг і праска Перший з цих іменників часто вживається в сучасній мові з не властивим йому значенням. З ним пов’язують дію: вирівнювати, вигладжувати одяг, тканину. Насправді ж цю роль виконує нагрівальний прилад – праска. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- утюг — утю́г 1 іменник чоловічого роду праска розм. утю́г 2 іменник чоловічого роду пристрій для вирівнювання ґрунтових доріг, полів спец. Орфографічний словник української мови
- утюг — Праска, залізко, див. гладилка Словник чужослів Павло Штепа
- утюг — УТЮ́Г, а́, ч. 1. розм. Те саме, що пра́ска. Електричний утюг не виключався ні на мить; він розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (В. Собко). 2. спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- утюг — -а, ч. 1》 Те саме, що праска. 2》 спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утюг — УТЮ́Г, а́, ч. 1. Те саме, що пра́ска. Електричний утюг не виключався ні на мить; він розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (Собко, Стадіон, 1954, 240). 2. спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування грунтових доріг, полів і т. ін. Словник української мови в 11 томах