утюг
УТЮ́Г, а́, ч.
1. Те саме, що пра́ска.
Електричний утюг не виключався ні на мить; він розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (Собко, Стадіон, 1954, 240).
2. спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування грунтових доріг, полів і т. ін.
Для згладжування поверхні поливного поля застосовують також металеві і дерев’яні утюги — кінні і тракторні (Механ. і електриф.., 1953, 310);
Вирівнюють поверхню [зрошуваної площі] тракторними утюгами, грейдерами (Овоч., 1956, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утюг — утюг і праска Перший з цих іменників часто вживається в сучасній мові з не властивим йому значенням. З ним пов’язують дію: вирівнювати, вигладжувати одяг, тканину. Насправді ж цю роль виконує нагрівальний прилад – праска. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- утюг — утю́г 1 іменник чоловічого роду праска розм. утю́г 2 іменник чоловічого роду пристрій для вирівнювання ґрунтових доріг, полів спец. Орфографічний словник української мови
- утюг — Праска, залізко, див. гладилка Словник чужослів Павло Штепа
- утюг — УТЮ́Г, а́, ч. 1. розм. Те саме, що пра́ска. Електричний утюг не виключався ні на мить; він розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (В. Собко). 2. спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- утюг — А, ч. Фарцовщик. Словник сучасного українського сленгу
- утюг — -а, ч. 1》 Те саме, що праска. 2》 спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови