хробачок
Чка, ч. Дитина, немовля.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хробачок — хробачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хробачок — ХРОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до хроба́к. Чорноголовий дятел лазив по корі, постукував дзьобом об стовбур, шукаючи хробачків (З. Тулуб); Його душу оповили сумніви. Він намагається приспати в собі хробачка остраху й каяття. Словник української мови у 20 томах
- хробачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до хробак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хробачок — Хробачо́к, -чка́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хробачок — ХРОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до хроба́к. Чорноголовий дятел лазив по корі, постукував дзьобом об стовбур, шукаючи хробачків (Тулуб, Людолови, I, 1957, 64); Де ж тая коровиця? В коробочку сі сховала. Де ж тая коробочка? Хробачки розточили! (Укр. дит. Словник української мови в 11 томах
- хробачок — Хробачок, -чка м. 1) ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104. Словник української мови Грінченка