хропіти

Значення в інших словниках

1. хропіти — хропі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. хропіти — I хропти, підвивати, харкотати, харкотіти, харчати, хур-хурукати, хурчати Фразеологічні синоніми: хропіти на всі завертки II див. спати Словник синонімів Вусика
3. хропіти — ХРОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. хропля́ть і ХРОПТИ́, пу́, пи́ш; мин. ч. хріп і хропі́в, хропла́, ло́; недок. 1. Видавати хриплі звуки уві сні. Незабаром на все горло Став Іван хропіти, Незабаром коло него [нього] Став і пан сопіти... (С. Словник української мови у 20 томах
4. хропіти — -плю, -пиш; мн. хроплять і хропти, -пу, -пеш; мин. ч. хріп і хропів, хропла, хропло; недок. 1》 Видавати хриплі звуки уві сні. || розм. Міцно спати (перев. з хропінням). 2》 Видавати хриплі звуки, важко дихаючи (перев. про тварин). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хропіти — ХРОПІ́ТИ (ХРОПТИ́) (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ діал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Словник синонімів української мови
6. хропіти — Хропі́ти, хроплю́, -пе́ш; хропі́в, -пі́ла і хропти́, хропу́, -пе́ш; хріп, хропла́, хропли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хропіти — ХРОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. хропля́ть і ХРОПТИ́, пу́, пи́ш; мин. ч. хріп і хропі́в, хропла́, ло́; недок. 1. Видавати хриплі звуки уві сні. Незабаром на все горло Став Іван хропіти, Незабаром коло него [нього] Став і пан сопіти… (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах