шостий

Значення в інших словниках

1. шостий — див. шістка Словник синонімів Вусика
2. шостий — [шостией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
3. шостий — ШО́СТИЙ, а, е. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику шість. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати (Панас Мирний); Пять днів шукав потім Глушак останнього диверсанта... Словник української мови у 20 томах
4. шостий — шо́стий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
5. шостий — -а, -е. Словник жарґонної лексики української мови
6. шостий — -а, -е. Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. шість. || у знач. ім. шоста, -тої, ж. Година, що настає після п'ятої. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шостий — вси́пати по пе́рше (по шо́сте) число́ кому і без додатка. Суворо покарати, провчити кого-небудь. — Кинувся кожен: де Маковей? Де телефоніст? Розшукати негайно! Всипати по перше число! (О. Гончар); — Я вам покажу “точно”! — спалахнув Гречкун. Фразеологічний словник української мови
8. шостий — Шо́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шостий — ШО́СТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника шість. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати (Мирний, І, 1949, 388); Пять днів шукав потім Глушак останнього диверсанта… Тільки па шостий день... Словник української мови в 11 томах
10. шостий — Шо́стий, -а, -е числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить. Ном. Словник української мови Грінченка