шурувати

Ую, -уєш, недок. Йти. Насилу спекавшись цього монстра, стрімголов шурую додому (А. Дністровий). Шуруємо звідси, — каже Леська. — Мені ця кнайпа обридла (Ю. Винничук).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

шурувати — зап., (кочергою) шурхати, шарудіти; (піском) ШАРУВАТИ; нак. ШУРУЙ! (куди) смали! мотай! Словник синонімів Караванського
шурувати — див. бігти Словник синонімів Вусика
шурувати — Чистити, вичищувати, вичистити, повичищувати, обчищувати, обчистити, пообчищувати, почитувати, почистити, прочищувати, прочистити, попрочиідувати Словник чужослів Павло Штепа
шурувати — ШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що, чим і без дод., спец. Перемішувати в топці паливо. [Юнга:] Я скоро буду кочегаром, вже шурував топку, от побачите (О. Корнійчук); Кочегар Ваня став шурувати в топці (О. Словник української мови у 20 томах
шурувати — шурува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
шурувати — шурува́ти вул. 1. винищувати (м, ср, ст) 2. швидко йти геть (м, ср, ст) ◊ шуру́й звідси забирайся геть (м, ср, ст)|| = гуляй звідси Лексикон львівський: поважно і на жарт
шурувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і без додатка, спец. Перемішувати в топці паливо. || Взагалі перемішувати, перевертати, ворушити що-небудь. 2》 перех. і без додатка, розм. Старанно, ретельно чистити, мити, скребти що-небудь. 3》 неперех., перен., фам. Великий тлумачний словник сучасної мови
шурувати — ВОРУШИ́ТИ (злегка переміщати що-небудь, посувати, міняти положення); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (спідньою частиною догори); ПЕРЕГОРТА́ТИ (що-небудь легке); ШУРУВА́ТИ спец. (перемішувати в топці паливо). Морська вода ворушить колоду на піску (Ю. Словник синонімів української мови
шурувати — ШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. і без додатка, спец. Перемішувати в топці паливо. [Юнга:] Я скоро буду кочегаром, вже шурував топку, от побачите (Корн., І, 1955, 44); Кочегар Ваня став шурувати в топці (Донч. Словник української мови в 11 томах