архетип
(від грецьк. arhe — початок + typos — образ)
прообраз, первинний образ, ідеал; архетипи складають основу загальнолюдської символіки, послуговуючись підгрунтям для художньо продуктивного мислення в галузі фольклору, літератури та мистецтва
Джерело:
Словник іншомовних соціокультурних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- архетип — архети́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- архетип — -у, ч. 1》 У пізньоантичній філософії – прообраз, ідея. 2》 Найдавніший (зазвичай невідомий) текст писемного пам'ятника, який є першоджерелом для наступних копій. || літ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Архетип — Первинна модель або первинний принцип, форма, за яким створюється усе подальше. У символізмі – це предмет, зображення, прийняте як символ. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- архетип — АРХЕТИ́П, у, ч. 1. псих., філос. Універсальні первинні уроджені психічні структури, що становлять зміст колективного безсвідомого. В аналітичній психології К.-Г. Словник української мови у 20 томах