дискотека

(від грецьк. diskos — диск, theke — сховище)

1) танцю -вальний вечір

2) молодіжний центр або клуб, де проводяться танцювальні вечори

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискотека — дискоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дискотека — син. бичарня, бичка, бункер, дискара, дискогопанці, скачки, яйцетряска. Словник жарґонної лексики української мови
  3. дискотека — (англ. discothek) — 1. Форма організації дозвілля молоді. Сприймання музики в Д. супроводжується коментаріями диск-жокея, світловими ефектами, демонстрацією слайдів. Програми Д. можуть мати тематичне спрямування, або призначатись для танцювального активного відпочинку. Словник-довідник музичних термінів
  4. дискотека — ДИСКОТЕ́КА, и, ж. 1. Танцювальний зал, де прослуховують, програють диски (у 3 знач.), музичні записи і танцюють під них. Людські синочки йдуть у дискотеки, Там снікерси їдять і чебуреки, А наш синок хай відстає від них? Хай, як сирітка, ходить по пивних?... Словник української мови у 20 томах
  5. дискотека — -и, ж. 1》 Колекція платівок, дисків. 2》 Клуб із музичною культурно-пізнавальною програмою і танцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дискотека — [диескотека] -ки, д. і м. -тец'і, мн. -текие, -тек Орфоепічний словник української мови
  7. дискотека — дискоте́ка (від диск і ...тека) зібрання або сховище грампластинок. Словник іншомовних слів Мельничука