дискотека
ДИСКОТЕ́КА, и, ж.
1. Танцювальний зал, де прослуховують, програють диски (у 3 знач.), музичні записи і танцюють під них.
Людські синочки йдуть у дискотеки, Там снікерси їдять і чебуреки, А наш синок хай відстає від них? Хай, як сирітка, ходить по пивних? (П. Глазовий);
Він .. відкрив платну дискотеку в Чортополі (Ю. Андрухович).
2. Танці в такому залі.
На дискотеки вона майже не ходила (А. Кокотюха);
Із центру долинали звуки попсової дискотеки (Любко Дереш).
3. Зібрання дисків (у 3 знач.).
Учасники конференції переглянули тематичну дискотеку (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискотека — дискоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дискотека — (від грецьк. diskos — диск, theke — сховище) 1) танцю -вальний вечір 2) молодіжний центр або клуб, де проводяться танцювальні вечори Словник іншомовних соціокультурних термінів
- дискотека — [диескотека] -ки, д. і м. -тец'і, мн. -текие, -тек Орфоепічний словник української мови
- дискотека — -и, ж. 1》 Колекція платівок, дисків. 2》 Клуб із музичною культурно-пізнавальною програмою і танцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискотека — (англ. discothek) — 1. Форма організації дозвілля молоді. Сприймання музики в Д. супроводжується коментаріями диск-жокея, світловими ефектами, демонстрацією слайдів. Програми Д. можуть мати тематичне спрямування, або призначатись для танцювального активного відпочинку. Словник-довідник музичних термінів
- дискотека — син. бичарня, бичка, бункер, дискара, дискогопанці, скачки, яйцетряска. Словник жарґонної лексики української мови
- дискотека — дискоте́ка (від диск і ...тека) зібрання або сховище грампластинок. Словник іншомовних слів Мельничука