мораль

(від лат. moralis — моральний, від mores — звичаї)

1) система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулююють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості

2) переносно — повчальний висновок з якоїсь події; повчання, напутня порада

3) авторський висновок у художньому творі

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мораль — мора́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мораль — [морал'] -л'і, ор. -л':у Орфоепічний словник української мови
  3. мораль — Мора́ль, -ра́лі, -ра́лі, -ра́ллю; -ра́лі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мораль — (засади поведінки) етика; (у байці) повчання, висновок; ЖМ. нотація, напучення, напоумлення, п. молитва. Словник синонімів Караванського
  5. мораль — чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Фразеологічний словник української мови
  6. мораль — МОРА́ЛЬ, і, ж. 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом в "Основах суспільності" і в повісті "Для домашнього вогнища"... Словник української мови в 11 томах
  7. мораль — мора́ль (лат. moralis – моральний, від mores – звичаї) 1. Система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості. В антагоністичному класовому суспільстві М. має класовий характер. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. мораль — рос. мораль одна з форм суспільної свідомості, сукупність принципів, правил і норм, що історично змінюються і регулюють поведінку людей, ставлення одне до одного і до суспільства. Eкономічна енциклопедія
  9. мораль — МОРА́ЛЬ, і, ж. 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом в “Основах суспільності” і в повісті “Для домашнього вогнища”... Словник української мови у 20 томах
  10. мораль — -і, ж. 1》 Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). 2》 Повчальний висновок із чогось. 3》 розм. Повчання, настанови, поради. Читати (прочитати і т. ін.) мораль — повчати, давати настанови, поради. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. мораль — ВИ́СНОВОК (остаточна думка, логічний підсумок спостережень, міркувань, розгляду фактів), УМОВИ́ВІД рідко; МОРА́ЛЬ (повчальний висновок). Зірким оком помітила перстень на правій руці в Бориса Савовича й одразу ж зробила висновок, що вже він одружений (О. Словник синонімів української мови
  12. мораль — МОРАЛЬ (лат. moralis — моральний, від mores — звичаї) — духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми, цінності, зразки поведінки... Філософський енциклопедичний словник
  13. мораль — Мораль, -лі ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101. Словник української мови Грінченка