мюзикл

(від англ. musical — музичний спектакль)

музично-сценічний (або кіно-) твір, у контексті якого використовуються засоби драми, естрадної та побутової музики, хореографічного та оперного мистецтва

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мюзикл — мю́зикл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мюзикл — МЮ́ЗИКЛ, у, ч. 1. Жанр музично-драматичного мистецтва, перев. комедійного характеру, що використовує різноманітні елементи естрадної та побутової музики, хореографії, оперети, опери. Словник української мови у 20 томах
  3. мюзикл — -у, ч. Музично-сценічний твір, перев. комедійного характеру, який використовує різноманітні жанри і виразні засоби сучасної естрадної та побутової музики, хореографії, оперети, опери. || Кінофільм у жанрі такого твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мюзикл — Музично-драмачна вистава, яка часто носить комедійний характер, виникла в США в ХХ ст., подібна до європ. оперети; переважно у 2 актах, складається із мовних, співаних сольних (т.зв. songi), танцювальних та ансамблевих партій; часто використовує сучасні теми; також музична кінокомедія. Універсальний словник-енциклопедія
  5. мюзикл — (від англ. musical play — музичний спектакль) — музично- сценічна вистава, де використані різноманітні жанри та виражальні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного і оперного мистецтва. Словник-довідник музичних термінів
  6. мюзикл — мю́зикл (від англ. musical – музичний) музичний сценічний твір, переважно комедійного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. мюзикл — МЮ́ЗИКЛ, у, ч. Музично-сценічний твір, перев. комедійного характеру, який використовує різноманітні жанри і виразні засоби сучасної естрадної та побутової музики, хореографії, оперети, опери. Мюзикл для дітей — взагалі перша спроба [київського] театру оперети (Веч. Київ, 15.1 1972, 4). Словник української мови в 11 томах