реп

(від англ. to rap — різко говорити, викрикувати)

жанр поп-музики, рітмічний речитатив рифмованого тексту на гостроактуальну тему

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реп — реп іменник чоловічого роду стиль сучаної поп-музики Орфографічний словник української мови
  2. реп — (-а) ч.; шк. Репетитор. БСРЖ, 508. Словник жарґонної лексики української мови
  3. реп — (англ. rap, rapping — легкий удар, покарання) — вокальна манера виконавства, у якій на тлі остинатного ритму фанка під чіткий супровід комп’ютерної ритм — групи (від 98 до 110 ударів за хвилину) скоромовно промовляється текст... Словник-довідник музичних термінів
  4. реп — РЕП, у, ч., муз. Ритмічна мізика, під яку виконується римований речитатив; // у знач. прикм. Який має ознаки такаго стилю. Постмодернізм у польській поезії – це, з одного боку, поєднання ліризму з музикою поп і реп, а з іншого – відкритість до .. Словник української мови у 20 томах
  5. реп — -у, ч. 1》 Декламація, речитативне виконання віршів під ритмічну музику. 2》 Танець під таку музику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. реп — Течія у рок-музиці; виникла в кінці 70-х XX ст., запровадила замість співу дуже ритмізовану, швидку мелодекламацію на тлі відповідно підібраної або спеціально скомпонованої музики. Універсальний словник-енциклопедія