ретро

(від лат. retro — назад, зворотній)

все старовинне, минуле (у культурі, одязі, домашній обстановці тощо)

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретро — РЕ́ТРО. 1. невідм., с. Те, що відтворює старовину, моду давніх часів. У 70-ті роки це був рок. Сьогодні в Європі й Америці у моді ретро – диско-ритми (з газ.). 2. прикм. Старовинний, той, що стосується минулого. Стиль ретро. Словник української мови у 20 томах
  2. ретро — ре́тро іменник середнього роду стиль Орфографічний словник української мови
  3. ретро — невідм., с. 1》 Напрям, стиль, звернений в минуле; захоплення минулим, мода на минуле. 2》 у знач. прикм. Властивий стилю ретро, що стосується смаків, моди минулого. Великий тлумачний словник сучасної мови