ретро
РЕ́ТРО.
1. невідм., с. Те, що відтворює старовину, моду давніх часів.
У 70-ті роки це був рок. Сьогодні в Європі й Америці у моді ретро – диско-ритми (з газ.).
2. прикм. Старовинний, той, що стосується минулого.
Стиль ретро.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ретро — ре́тро іменник середнього роду стиль Орфографічний словник української мови
- ретро — (від лат. retro — назад, зворотній) все старовинне, минуле (у культурі, одязі, домашній обстановці тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
- ретро — невідм., с. 1》 Напрям, стиль, звернений в минуле; захоплення минулим, мода на минуле. 2》 у знач. прикм. Властивий стилю ретро, що стосується смаків, моди минулого. Великий тлумачний словник сучасної мови