ретро
ре́тро
невідм., с.
1》 Напрям, стиль, звернений в минуле; захоплення минулим, мода на минуле.
2》 у знач. прикм. Властивий стилю ретро, що стосується смаків, моди минулого.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ретро — ре́тро іменник середнього роду стиль Орфографічний словник української мови
- ретро — (від лат. retro — назад, зворотній) все старовинне, минуле (у культурі, одязі, домашній обстановці тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
- ретро — РЕ́ТРО. 1. невідм., с. Те, що відтворює старовину, моду давніх часів. У 70-ті роки це був рок. Сьогодні в Європі й Америці у моді ретро – диско-ритми (з газ.). 2. прикм. Старовинний, той, що стосується минулого. Стиль ретро. Словник української мови у 20 томах