астенія

Нервово-психічна слабкість, що проявляється у підвищеній втомі та дратівливості.

англ. asthenia; нім. Asthenie f=,ni / en; угор. aszténia; рос. астения.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астенія — астені́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. астенія — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
  3. астенія — астені́я (від грец. ασθένεια – безсилля, слабість) стан безсилля, загальна кволість організму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. астенія — АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість, швидка втомлюваність, мінливість настрою, що виникає внаслідок хвороби, перевтоми, недотримання режиму харчування, праці та відпочинку. Астенію часто переборюють спортом (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. астенія — -ї, ж. Стан нервово-психічної слабкості. Гіперстенічна астенія — астенія в результаті послаблення функції активного гальмування. Гіпостенічна астенія — астенія в результаті послаблення процесів збудження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. астенія — АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість організму; безсилля. Словник української мови в 11 томах