батьківство

Відношення до дитини, яке засноване на факті її походження від даного чоловіка і виражається у турботі про її життя, здоров’я, виховання і навчання. Юридично Б. засвідчується записом в органах ЗАГСу про народження. Особи, що є зареєстрованими в якості батьків, вправі в судовому порядку заперечити цей запис протягом одного року з того часу, коли їм стало відомо про нього. Якщо до цього часу особа, яка записана батьком або матір’ю, була неповнолітньою, то річний термін встановлюється з часу досягнення 18 років. Факт Б. може бути встановлений у судовому порядку. Кожний з батьків дитини, її опікун має право звернутися в суд з заявою, якщо дитина не досягла повноліття. Якщо Б. встановлено, діти мають ті ж права і обов’язки, що і діти, які народилися від осіб, які перебували в шлюбі.

англ. paternity; нім. Vaterschaft f=; угор. szülőség; рос. отцовство.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батьківство — батькі́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. батьківство — -а, с. Кровна спорідненість між батьком і його дитиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батьківство — БАТЬКІ́ВСТВО, а, с. Спорідненість по крові між батьками та їхньою дитиною, батьком і його дитиною. За сином вони мало спізнали батьківства, були ще молоді самі, захоплені собою, своєю працею, друзями (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. батьківство — БАТЬКІ́ВСТВО, а, с. Спорідненість по крові між батьком і його дитиною. Батьки повинні допомагати своїм дітям за неписаним законом батьківства (Рад. Укр., 13.II 1966, 4). Словник української мови в 11 томах