дезертирство
Залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а так само неявка з тією ж метою на службу при призначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу, вчинене військовослужбовцем строкової служби.
англ. desertion; нім. Desertion f=, -en; угор. dezertálás / szökés; рос. дезертирство.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезертирство — дезерти́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дезертирство — -а, с. Втеча від військової служби або ухиляння від призову до армії. || перен. Нехтування своїми громадськими або службовими обов'язками, ухиляння від праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дезертирство — Дезерти́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дезертирство — ДЕЗЕРТИ́РСТВО, а, с. Втеча від військової служби або ухиляння від призову до армії. Війська було у королевича [Владислава] небагато.. Словник української мови в 11 томах