кваліфікація

Наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити неруйнівний контроль.

англ. qualification; нім. Qualifikation f=, -en; угор. szakképzettség; рос. квалификация.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кваліфікація — кваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кваліфікація — (набуте вміння) майстерність; П. фах, професія, спеціальність. Словник синонімів Караванського
  3. кваліфікація — [квал'іф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. кваліфікація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. кваліфікувати. Кваліфікація праці. 2》 Рівень спеціальних знань та практичних навичок, який дозволяє працівникові виконувати роботу певного ступеня складності. 3》 Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. 4》 Фах, професія, спеціальність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кваліфікація — Вартість, якість, знання, оцінка Словник чужослів Павло Штепа
  6. кваліфікація — КВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. кваліфікува́ти. Допущена при кваліфікації злочину помилка є підставою для скасування або зміни вироку суду (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. кваліфікація — (від лат. qualis – який, якої якості і ...фікація) 1. Ступінь і вид професійної виучки працівника, наявність у нього знань, уміння, навичок, потрібних для виконання певної роботи. 2. Характеристика певного виду роботи, яка визначається залежно від її складності, точності й відповідальності. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кваліфікація — ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Словник синонімів української мови
  9. кваліфікація — Кваліфіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кваліфікація — КВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. кваліфікува́ти. Кваліфікація праці. 2. Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. Член партії повинен:.. Словник української мови в 11 томах
  11. кваліфікація — рос. квалификация професійна здатність (зрілість) працівників, їх підготовленість до якісного виконання конкретних видів робіт. К. визначається наявністю знань, уміння. фахових навичок, досвіду. Eкономічна енциклопедія