кваліфікація
КВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. кваліфікува́ти.
Допущена при кваліфікації злочину помилка є підставою для скасування або зміни вироку суду (з наук. літ.);
У питанні кваліфікації методів партизанської боротьби та статусу народних месників на сьогодні існує кілька точок зору, кожна з яких має певне підґрунтя (з навч. літ.).
2. Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці, діяльності.
Курси стенографії та машинопису вона днями закінчила .. Тепер службова кваліфікація її вельми підвищилася (В. Підмогильний);
Він, зварник найвищої кваліфікації, заробляв багато (В. Собко);
– Я не маю ні досвіду, ні належної кваліфікації для командування кораблем. Я просто пілот (О. Авраменко);
Вадим був переконаний, що для здійснення цих намірів важлива була кожна деталь, кожне рішення: її [фірми] розташування, величина та інтер'єр приміщення, кваліфікація працівників і, звісно, назва (В. Хрущак).
3. Фах, професія, спеціальність.
– А ви маєте кваліфікацію касира? – Ква... кваліфікацію? Хе, хе, хе! Якої мені там кваліфікації треба? (І. Франко);
Людина попала на належну кваліфікацію (В. Еллан-Блакитний);
Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, – думаю собі, – в мене особливої нема, бухгалтерії не знаю, що я, – думаю собі, – робитиму (Остап Вишня);
Як тільки вони здобудуть кваліфікацію і перейдуть безпосередньо на будівництво, багато з них учитимуться (В. Петльований);
Кваліфікація була непотрібна, її ми опановували на місці. Мене поставили до конвеєрного автомата (із журн.).
Значення в інших словниках
- кваліфікація — кваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кваліфікація — Наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити неруйнівний контроль. англ. qualification; нім. Qualifikation f=, -en; угор. szakképzettség; рос. квалификация. Словник із соціальної роботи
- кваліфікація — (набуте вміння) майстерність; П. фах, професія, спеціальність. Словник синонімів Караванського
- кваліфікація — [квал'іф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- кваліфікація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. кваліфікувати. Кваліфікація праці. 2》 Рівень спеціальних знань та практичних навичок, який дозволяє працівникові виконувати роботу певного ступеня складності. 3》 Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. 4》 Фах, професія, спеціальність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кваліфікація — Вартість, якість, знання, оцінка Словник чужослів Павло Штепа
- кваліфікація — (від лат. qualis – який, якої якості і ...фікація) 1. Ступінь і вид професійної виучки працівника, наявність у нього знань, уміння, навичок, потрібних для виконання певної роботи. 2. Характеристика певного виду роботи, яка визначається залежно від її складності, точності й відповідальності. Словник іншомовних слів Мельничука
- кваліфікація — ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Словник синонімів української мови
- кваліфікація — Кваліфіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кваліфікація — КВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. кваліфікува́ти. Кваліфікація праці. 2. Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. Член партії повинен:.. Словник української мови в 11 томах
- кваліфікація — рос. квалификация професійна здатність (зрілість) працівників, їх підготовленість до якісного виконання конкретних видів робіт. К. визначається наявністю знань, уміння. фахових навичок, досвіду. Eкономічна енциклопедія