1. Словник української мови у 20 томах

кваліфікаційний

КВАЛІФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Який визначає, встановлює кваліфікацію (у 2 знач.).

Через дві години після гудка кваліфікаційна комісія дала Івану Павловичу Залізняку четвертий розряд (В. Собко);

// Стос. до кваліфікації.

Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища (з навч. літ.);

Поспішаю до стадіону, щоб встигнути до початку кваліфікаційних змагань зі штовхання ядра (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кваліфікаційний — кваліфікаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кваліфікаційний — КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ – КВАЛІФІКОВАНИЙ Кваліфікаційний. Який стосується кваліфікації, встановлює або визнає її. Вж. зі сл.: мінімум, розряд, категорія, комісія, характеристика. Кваліфікований. Літературне слововживання
  3. кваліфікаційний — -а, -е. Який визначає, встановлює кваліфікацію (у 2 знач.). || Стос. до кваліфікації. Кваліфікаційні розряди. Кваліфікаційна характеристика — основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кваліфікаційний — КВАЛІФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який визначає, встановлює кваліфікацію (у 2 знач.). Через дві години після гудка кваліфікаційна комісія дала Івану Павловичу Залізняку четвертий розряд (Собко, Звич. життя, 1957, 71); // Стос. до кваліфікації. Кваліфікаційні розряди. Словник української мови в 11 томах