кваліфікаційний

кваліфікаці́йний

-а, -е.

Який визначає, встановлює кваліфікацію (у 2 знач.).

|| Стос. до кваліфікації. Кваліфікаційні розряди.

Кваліфікаційна характеристика — основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.

Кваліфікаційний іспит — іспит, що проводиться екзаменаційною комісією, на якому виявляються загальні та спеціальні знання, а також практичні навички кандидата.

Кваліфікаційне посвідчення — документ, який видається кандидату і підтверджує його кваліфікацію та право виконувати зазначені види робіт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кваліфікаційний — кваліфікаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кваліфікаційний — КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ – КВАЛІФІКОВАНИЙ Кваліфікаційний. Який стосується кваліфікації, встановлює або визнає її. Вж. зі сл.: мінімум, розряд, категорія, комісія, характеристика. Кваліфікований. Літературне слововживання
  3. кваліфікаційний — КВАЛІФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який визначає, встановлює кваліфікацію (у 2 знач.). Через дві години після гудка кваліфікаційна комісія дала Івану Павловичу Залізняку четвертий розряд (В. Собко); // Стос. до кваліфікації. Словник української мови у 20 томах
  4. кваліфікаційний — КВАЛІФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який визначає, встановлює кваліфікацію (у 2 знач.). Через дві години після гудка кваліфікаційна комісія дала Івану Павловичу Залізняку четвертий розряд (Собко, Звич. життя, 1957, 71); // Стос. до кваліфікації. Кваліфікаційні розряди. Словник української мови в 11 томах