місце проживання постійне

Місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконаня цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

англ. permanent inhabitation place; нім. ständiger Wohnort; угор. állandó lakhely; рос. место проживания постоянное.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me