1. Словник із соціальної роботи

населення

1. Сукупність людей, що проживають на певній території в даний період часу. 2. Народонаселення; сукупність людей, які проживають на Землі в цілому або на певній її частині (країні, групі країн), і безперервно відновлюється шляхом відтворення. 3. Сукупність людей, що проживає в межах даної держави і підпадає під її юрисдикцію. До складу Н. входять громадяни даної країни, іноземці, які проживають в ній тривалий час, особи без громадянства (апатріди) і особи з подвійним і більше громадянством (біпатріди).

англ. population; нім. Bevölkerung f=, -en; угор. lakosság; рос. население.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. населення — (сукупність людей певної місцевості) людність, мн. жителі. Словник синонімів Полюги
  2. населення — насе́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. населення — Сукупність всіх особин тварин різних видів, які мешкають в певному просторі. Словник термінів з агрофітоценології
  4. населення — [населеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. населення — -я, с. 1》 Дія за знач. населити, населяти. 2》 Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій-небудь країні, області і т. ін. || Люди, які проживають в якомусь одному місці. 3》 Людська популяція, яка відновлюється у процесі зміни поколінь внаслідок народжень та смертей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. населення — хохл. (населеній) людність людність Словник чужослів Павло Штепа
  7. населення — НАСЕ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. насели́ти, населя́ти. 2. Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій-небудь країні, області і т. ін. Корабель вітав населення Лебединого острова з рибальським святом (М. Словник української мови у 20 томах
  8. населення — Основна демографічна категорія — загал людності, яка живе на певній території та в єдиному географічному середовищі; щільність населення — кількість людей, які живуть на території 1 км2. Універсальний словник-енциклопедія
  9. населення — НАСЕ́ЛЕННЯ збірн. (люди, що живуть у якомусь одному населеному пункті, місцевості, країні тощо), ЛЮ́ДНІСТЬ, ЖИ́ТЕЛІ мн., МЕ́ШКАНЦІ мн., рідше (ті, хто живе в якомусь населеному пункті, якійсь місцевості); НАРОДОНАСЕ́ЛЕННЯ книжн. Словник синонімів української мови
  10. населення — Насе́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. населення — НАСЕ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. насели́ти, населя́ти. 2. Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій-небудь країні, області і т. ін. У царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах